√Ћј¬Ќјя

Ќќћ≈–ј

—“ј“№»

Ћ»—“ќ¬ »

 ќЌ“ј “џ

„ому саме ”крањна знаходитьс¤ на останньому м≥сц≥ у ™вроп≥ ≥ на 146 м≥сц≥ у св≥т≥ по р≥вню соц≥ально-економ≥чного розвитку?

≤стор≥¤ зради ≥ запроданства

(хто так≥ Ї
украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти)

«...“ому що держава виникла з потреби тримати у вузд≥ протилежн≥сть клас≥в; тому що вона виникла в самих з≥ткненн¤х цих клас≥в, то вона за загальним правилом Ї державою самого могутнього, економ≥чно пан≥вного класу ¤кий за допомогою держави стаЇ так само пол≥тично пан≥вним класом ≥ здобуваЇ у такий спос≥б нов≥ засоби дл¤ придушенн¤ й експлуатац≥њ пригнобленого класу...

Ећаючи сусп≥льну владу й право ст¤гненн¤ податк≥в, чиновники стають ¤к органи сусп≥льства, над сусп≥льством. ¬≥льна, добров≥льна повага, з ¤кою ставилис¤ до орган≥в родового сусп≥льства, њм вже недостатн¤ - нав≥ть ¤кби вони могли завоювати њњ.

—творюютьс¤ особлив≥ закони про св¤т≥сть ≥ недоторканн≥сть чиновник≥в. —амий жалюг≥дний пол≥цейський служитель маЇ б≥льше «авторитету», чим представники клану, але нав≥ть глава в≥йськовоњ влади цив≥л≥зованоњ держави м≥г би позаздрити старшин≥ клану, що користуЇтьс¤ «не з-п≥д ц≥пка придбаною повагою» сусп≥льства.

” демократичн≥й республ≥ц≥ багатство користуЇтьс¤ своЇю владою поб≥чно, але зате тим в≥рн≥ше, саме, по-перше, за допомогою п≥дкупу чиновник≥в, по-друге, за допомогою «сп≥лки м≥ж ур¤дом ≥ б≥ржею». ¬севладд¤ «багатства» тому в≥рн≥ше при демократичн≥й республ≥ц≥, що воно не залежитьв≥д поганоњ пол≥тичноњ оболонки кап≥тал≥зму.

 ƒемократична республ≥ка Ї найкраща можлива пол≥тична оболонка кап≥тал≥зму й тому кап≥тал, опанувавши ц≥Їю найкращою оболонкою, обірунтовуЇ свою владу наст≥льки над≥йно, наст≥льки в≥рно, що н≥¤ка зм≥на н≥ ос≥б, н≥ установ, н≥ парт≥й у буржуазно-демократичн≥й республ≥ц≥ не коливаЇ ц≥Їњ влади.

Ѕуржуаз≥¤ невпинно всел¤Ї народу ту фальшиву думку, начебто загальне виборче право «у тепер≥шн≥й держав≥» спроможне д≥йсно ви¤вити волю б≥льшост≥ труд¤щих ≥ перетворити њњ в житт¤.

јле саме загальне виборче право ≥ Ї знар¤дд¤м пануванн¤ буржуаз≥њ.»

‘.≈нгельс

       ”крањнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти декларують свою «боротьбу» за «самост≥йну ”крањну». ≤ завжди Ц на вс≥х етапах ≥стор≥њ, в ус≥х зм≥нах форм ≥ ви¤ву д≥¤нь украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в Ц гасло «самост≥йна ”крањна» в њх руках було облудою, провокац≥Їю ≥ брехнею.

     ќблудою ≥ провокац≥Їю були теревен≥ украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в про њх «боротьбу за самост≥йну ”крањну» тому що, спекулюючи на патр≥отичних почутт¤х людей, нац≥онал≥сти намагались вт¤гти цим гаслом у брудн≥ тенета антинародного буржуазного нац≥онал≥зму ширш≥ кола украњнц≥в, ¤к≥ прагнули до нац≥онального визволенн¤. ¬ цьому один з найп≥дступн≥ших злочин≥в украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в проти украњнського народу.

     Ѕрехнею було ≥ Ї в уставах украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в гасло «самост≥йноњ ”крањни», тому що насправд≥ вс¤ њх д≥¤льн≥сть була ≥ Ї зрадою саме нац≥ональних ≥нтерес≥в украњнського народу.

      «гадаймо ≥стор≥ю цього нац≥онал≥стичного гаслаЕ

      √асло це стало в≥домо ¤к вираз опору украњнськоњ буржуаз≥њ, украњнських земельних магнат≥в (пом≥щик≥в) наступов≥ буржуаз≥њ та пом≥щик≥в польських та рос≥йських, ¤к вираз в≥дстоюванн¤ украњнським пом≥щицтвом та буржуаз≥Їю своњх ≥нтерес≥в, свого «права», в≥рн≥ше жаданн¤, самим експлуатувати украњнських труд≥вник≥в.

      ¬ласницьк≥ стремл≥нн¤ украњнських пом≥щик≥в ≥ кап≥тал≥ст≥в оформилис¤ в св≥й час у певну програму: в колишн≥й царськ≥й –ос≥њ вони конкурували насамперед з пом≥щиками ≥ кап≥тал≥стами рос≥йськими, а в колишн≥й јвстро-”горщин≥  насамперед з пом≥щиками ≥ кап≥тал≥стами польськими та н≥мецькими. ѕол≥тичними виразниками ц≥Їњ конкуренц≥њ стали ≥деологи «в≥докремленост≥» украњнськоњ нац≥њ (ƒмитро ƒонцов та ≥н.). ”крањнськ≥й буржуаз≥њ, пом≥щицтву потр≥бне було протиставленн¤ украњнськоњ нац≥њ ≥ншим нац≥¤м, щоб використати це в своњх власницьких ≥нтересах Ц полегшити ≥ поширити своЇ збагаченн¤. “ак ≥ оформилос¤ тод≥ гасло войовничоњ програми украњнськоњ буржуаз≥њ за своњ «нац≥ональн≥ прив≥лењ», за своњ власницьк≥ вигоди Ц «самост≥йна ”крањна». ¬оно зТ¤вилос¤, це гасло, з уст орган≥затор≥в перших, ≥нсп≥рованих украњнською буржуаз≥Їю формувань, що передували першим нац≥онал≥стичним обТЇднанн¤м Ц ”Ќƒќ та ќ”Ќ Ц ще до першоњ св≥товоњ в≥йни.

       √асло це п≥дхопили ≥ широко пустили в св≥т д≥¤ч≥ украњнського буржуазного нац≥онал≥зму на початку першоњ св≥товоњ в≥йни Ц в≥йни јвстро-”горщини та Ќ≥меччини проти –ос≥њ, бо спод≥валис¤ в результат≥ в≥йни задовольнити своњ домаганн¤ на користь украњнськоњ буржуаз≥њ Ц кап≥тал≥ст≥в, пом≥щик≥в ≥ куркульства.

       ÷е гасло було кинуто тод≥ так званою «—п≥лкою визволенн¤ ”крањни», на чол≥ ¤коњ сто¤в духовний л≥дер украњнськоњ буржуаз≥њ, ≥деолог украњнського буржуазного нац≥онал≥зму, фальсиф≥катор ≥стор≥њ ”крањни, матер≥й агент н≥мецького ≥мпер≥ал≥зму нац≥онал-соц≥ал≥ст ƒмитро ƒонцов.

       ƒругий ≥деолог украњнського нац≥онал≥зму, такий же фальсиф≥катор ≥стор≥њ ћихайло √рушевський писав: «Е« економ≥чного погл¤ду дуже важно, щоб природн≥ багатства украњнськоњ земл≥ та њњ людська сила не марнувалис¤ ≥ не прит¤галис¤ штучно на б≥к з великою шкодою дл¤ краю й даремною розтратою дл¤ всього людства, р≥зними сторонн≥ми економ≥чними рахунками, а вживалис¤ мудро в ≥нтересах економ≥чного розвитку краю ≥ народного добробуту. ”крањна становить окрему економ≥чну область з своЇю виразною ф≥з≥оном≥Їю й укладом, багато обдаровану вс¤кими умовами дл¤ великого економ≥чного розвитку й поступу. ¬она маЇ своЇ море й гори, велик≥ р≥ки, св≥тов≥ транзитн≥ шл¤хи, велику масу родючого ірунту, умови дл¤ доброго хову худоби, запаси л≥су й водноњ сили, уголь ≥ зал≥зо Ч ц≥ дв≥ основи сучасного промислу, ≥нш≥ метал≥ й м≥нерали, кл≥матичн≥ м≥сц¤ ≥ л≥чнич≥ курорти, а до того головне Ч людн≥сть робот¤щу, енері≥чну, кр≥пку, що зростаЇ швидко, одним словом Ч вс¤к≥ п≥дстави дл¤ того, щоб стати крањною багатою, економ≥чно незалежною, а не такою в≥дсталою ≥ занедбаною, ¤к тепер. јле дл¤ цього треба, щоб кермуванн¤ економ≥чними справами належало до самого краю, до його автономних оріан≥в, Ч щоб  р≥зними тарифними штуками не в≥дт¤галос¤ продукт≥в в≥д найкориснњйших дл¤ них шл¤х≥в, щоб митною  пол≥тикою не кал≥чено розвитку промислу й торг≥вл≥, щоб економ≥чну енерг≥ю ≥ сировий продукт не прит¤гано штучно до р≥зних позакраЇвих фабрично-промислових район≥в, ≥ т.≥. Ќеобх≥дно  автоном≥њ на те, щоб запевнити украњнському хлњборобов≥  найб≥льший прибуток, украњнському пролетарев≥  найвищий зароб≥ток, дати найб≥льш≥й людности роботу на м≥сц≥, в розвинен≥м промисл≥, зам≥сць того, щоб в≥н мандрував у св≥т за оч≥, та його робоча сила пропадала дл¤ краю. ¬ орудуванн≥ украњнськоњ автоном≥њ повинен з≥статис¤ земельний фонд Ч з тих земель, ¤к≥ будуть викуплен≥ в≥д землевласник≥в. ¬ њњ зав≥дуванн≥ мають бути прибутки промислов≥ та взагал≥ вс≥ лишки доход≥в, щоб повертати њх на розвиток продуктивних сил ”крањни».

            Еале, ми сьогодн≥ вже бачимо що все це т≥льки слова. Ќ≥чого з того що сказано було ще сто рок≥в тому, так сьогодн≥ й не зд≥йснилось (робилось це т≥льки у роки рад¤нськоњ влади, коли ”крањна була рад¤нською республ≥кою у склад≥ —–—–). ј за той пер≥од, коли у влади перебувають нов≥ пом≥щики та кап≥тал≥сти не зроблено н≥чого. ќсь така ц≥на словам украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в Ц кажуть одне, а робл¤ть ≥ншеЕ

       «—п≥лка визволенн¤ ”крањни» домагалас¤ створенн¤ пом≥ж ≥нших буржуазних держав ≥ «самост≥йноњ» украњнськоњ держави, при влад≥ в ¤к≥й сто¤ли б украњнськ≥ пом≥щики та кап≥тал≥сти.

       якою ц≥ною хот≥ла створити —¬” таку «самост≥йну» ”крањну?

       ” в≥йн≥ м≥ж –ос≥Їю ≥ австро-н≥мецьким блоком гасло «самост≥йноњ ”крањни» було негайно стверджене австро-н≥мецьким генеральним штабом, ¤к один ≥з засоб≥в у в≥йн≥. јвстро-н≥мецький генштаб прагнув розчленувати –ос≥йську державу ≥ тим самим послабити свого противника. «—амост≥йники», ставши на б≥к австро-н≥мц≥в, пропов≥дували в≥дторгненн¤ австро-н≥мецькою арм≥Їю сх≥дних територ≥й ”крањни в≥д –ос≥њ, приЇднанн¤ њх до зах≥дних територ≥й ”крањни ≥ створенн¤ автономноњ, тобто залежноњ, украњнськоњ «держави» в склад≥ јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ.

       ѕроводир≥ —¬” нав≥ть не приховували такоњ своЇњ «програми». ќдин ≥з «ч≥льних» проводир≥в —¬”,  ≥деолог украњнського буржуазного нац≥онал≥зму та виразник прагнень зах≥дноукрањнського пом≥щицтва ≥ куркульства в його змаганн≥ з польським пом≥щицтвом ≥ куркульством в јвстр≥њ, ™вген Ћевицький так ≥ за¤вив при самому початку першоњ св≥товоњ в≥йни на ман≥фест≥ у Ћьвов≥:

       «”крањнський народ в јвстр≥њЕ в≥рно ≥ ло¤льно сто¤тиме при сивоглав≥м ц≥сар≥ ≥ при його родин≥ ≥ при австро-угорськ≥й монарх≥њ, зложить своЇ майно ≥ житт¤ в оборон≥ поваги ц≥сар¤, династ≥њ та австро-угорськоњ монарх≥њ».

       ќрган≥зац≥њ  украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в утворили тод≥ й спец≥альну в≥йськову частину Ц корпус «с≥чових стр≥льц≥в», ¤кий у перш≥й св≥тов≥й в≥йн≥ воював за австро-н≥мецький блок. ѕ≥зн≥ше, в роки громад¤нськоњ в≥йни цей корпус став основною збройною силою украњнськоњ нац≥онал≥стичноњ контрреволюц≥њ проти украњнського трудового народу. Ќароду, ¤кий вигнав геть пом≥щик≥в ≥ кап≥тал≥ст≥в ≥ встановив на своњх земл¤х свою, –ад¤нську, владу ≥ свою –ад¤нську –еспубл≥ку ≥з столицею у ’арков≥.

        ¬ ход≥ в≥йни —¬” допомагала кайзер≥вськ≥й Ќ≥меччин≥ утворити з украњнц≥в, в≥йськовополонених рос≥йськоњ арм≥њ, корпус «синьожупанник≥в», що п≥зн≥ше д≥¤в так само в ≥нтересах Ќ≥меччини та австро-н≥мецького блоку проти украњнського народу.

        √рош≥ на орган≥зац≥ю «с≥чових стр≥льц≥в» давала јвстро-”горщина, а на орган≥зац≥ю «синьожупанник≥в» - Ќ≥меччина. √рош≥ «—п≥лц≥ визволенн¤ ”крањни» давали ≥ јвстро-”горщина ≥ Ќ≥меччина Ц це стало в≥домо з таЇмних н≥мецьких та австр≥йських дипломатичних документ≥в того часу, опубл≥кованих п≥сл¤ пад≥нн¤ кайзер≥вськоњ Ќ≥меччини та цесарськоњ јвстро-”горщини.

         √асло «самост≥йноњ ”крањни» п≥сл¤ того п≥дн¤ла в своњх «ун≥версалах» так звана ÷ентральна рада Ц буржуазно-нац≥онал≥стичний «ур¤д», ¤кий утворивс¤ на ”крањн≥ в той час коли в –ос≥њ, п≥сл¤ лютневоњ революц≥њ 1917 року запанував «ур¤д» пом≥щика –одз¤нко, кн¤з¤ Ћьвова та соц≥ал-зрадника  еренського.

         ÷ентральна рада, ¤ка виражала ≥нтереси украњнських кап≥тал≥ст≥в, пом≥щик≥в ≥ куркул≥в зразу ж п≥сл¤ свого утворенн¤, незважаючи на свою нац≥онал≥стичну, антирос≥йську програму, п≥сл¤ ∆овтневоњ соц≥ал≥стичноњ революц≥њ п≥шла на угоду з рос≥йськими контрреволюц≥йними б≥логвард≥йськими генералами  алед≥ним,  орн≥ловим,  расновим та ≥ншими, що гуртували своњ сили проти –ад¤нськоњ –ос≥њ, -- щоб в≥дновити рос≥йську монарх≥ю та ц≥лковите пануванн¤ пом≥щик≥в ≥ кап≥тал≥ст≥в.

         јле водночас ÷ентральна рада проводила таЇмн≥ переговори з державами јнтанти Ц  јнгл≥Їю та ‘ранц≥Їю, за ¤кими сто¤ли ще й —Ўј. ÷ентральна рада сп≥лкувалас¤ з державами јнтанти, за¤вивши про свою згоду продовжувати дал≥ в≥йну. «а це, ¤к пов≥домл¤ли тогочасн≥ англ≥йськ≥ газети, ÷ентральна рада мала одержати 200 м≥льйон≥в франк≥в золотом ≥ мусила вести в≥йну не ст≥льки проти Ќ≥меччини, ск≥лькиЕ проти –ад¤нськоњ влади в –ос≥њ ≥ на ”крањн≥.

         ѕовстанн¤ украњнського народу з≥рвало зрадницьк≥ плани ÷ентральноњ ради: украњнський трудовий народ вол≥в бути з роб≥тничо-сел¤нською –ос≥Їю а не з буржуазними ур¤дами јнгл≥њ та ‘ранц≥њ. Ѕо, коли була –ос≥¤ царською, коли –ос≥йська ≥мпер≥¤ душила визвольн≥ нац≥ональн≥ прагненн¤ украњнського народу, коли рос≥йськ≥, а з ними й украњнськ≥ пани п≥д захистом рос≥йського царизму визискували украњнських труд≥вник≥в, тод≥ украњнський трудовий народ сп≥льно з трудовим народом рос≥йським проводив боротьбу проти рос≥йського самодержавства. ”крањнський народ н≥коли не поривав ≥ не хот≥в поривати своЇњ близькост≥ ≥ сп≥льност≥ з трудовим народом рос≥йським, своњм братом, з ¤ким, вийшовши з одн≥Їњ словТ¤нськоњ с≥мТњ, в≥ками жив у сп≥льн≥й прац≥ ≥ сп≥льн≥й боротьб≥ проти визискувач≥в та поневолювач≥в. ¬еликий ≥сторичний акт, зд≥йснений рос≥йськими роб≥тниками ≥ сел¤нами п≥д кер≥вництвом марксистсько-лен≥нськоњ парт≥њ б≥льшовик≥в, -- ∆овтнева соц≥ал≥стична революц≥¤ --надихнув нов≥ сили й украњнському народов≥, п≥дн¤в на визвольну боротьбу й украњнських роб≥тник≥в та сел¤н. ≤ украњнський народ Ц сл≥дом за рос≥йським Ц п≥шов на ∆овтнев≥ барикади, на визвольну в≥йну проти рабства ≥ експлуатац≥њ, щоб встановити ≥ на своњй украњнськ≥й земл≥ владу труд¤щих. ” класових битвах проти кап≥тал≥ст≥в та пом≥щик≥в Їдн≥сть украњнського народу з народом рос≥йським ще б≥льше зм≥цн≥ла ≥ загартувалась: тепер вже н≥¤к≥ сили ≥ноземноњ та в≥тчизн¤ноњ контрреволюц≥њ неспроможн≥ були порушити в≥ков≥чну Їдн≥сть народ≥в украњнського ≥ рос≥йського. –ад¤нська –ос≥¤ стала такою ж мат≥рТю украњнському народов≥ ¤к ≥ р≥дна украњнська земл¤.

          оли на ”крањн≥ при п≥дтримц≥ роб≥тничо-сел¤нськоњ –ос≥њ запанувала влада роб≥тник≥в ≥ сел¤н, ÷ентральна рада негайно перекинулась на б≥к Ќ≥меччини. ¬иступивши проти лен≥нськоњ вимоги миру, ¤кого разом з ус≥ма народами жадав ≥ украњнський народ, ÷ентральна рада закликала на ”крањну н≥мецьк≥ в≥йська.

         Ќедарма украњнський народ прозвав ÷ентральну раду «центральною зрадою».

         «а поваленн¤ роб≥тничо-сел¤нськоњ влади на ”крањн≥ ≥ за в≥дновленн¤ влади украњнськоњ буржуаз≥њ ÷ентральна рада домовилась заплатити ≥мпер≥ал≥стичн≥й Ќ≥меччин≥ з комор украњнського трудового народу Ц 60 м≥льйон≥в пуд≥в хл≥ба, 37 м≥льйон≥в пуд≥в зал≥зноњ руди, 4 м≥льйони пуд≥в цукру, 2 м≥льйони 750 тис¤ч пуд≥в мТ¤са ≥ ще багато чого. —писок «заплати» був оговорений точно, не було т≥льки оговорено, ¤к≥ державн≥ прерогативи визнаЇ за цю «допомогу» Ќ≥меччина за ”крањною. јле до цих «прерогатив» ÷ентральн≥й рад≥ було байдуже Ц њй важливо було одне: л≥кв≥дувати владу роб≥тник≥в та сел¤н ≥ реставрувати кап≥тал≥стичний режим на ”крањн≥.

         “акою мала бути «самост≥йна ”крањна» за програмою ÷ентральноњ ради.

          оли п≥д тиском повсталих украњнських труд≥вник≥в, очолених парт≥Їю б≥льшовик≥в, та п≥д ударами роб≥тничо-сел¤нськоњ арм≥њ н≥мецьк≥ ≥ австр≥йськ≥ в≥йська були змушен≥ залишити ”крањну, а украњнський народ за допомогою роб≥тничо-сел¤нськоњ –ос≥њ в≥дновив на ”крањн≥ рад¤нську владу, -- тод≥ украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти знову перекинулис¤ на б≥к амер≥кано-англо-французькоњ јнтанти.

         “од≥ гасло «самост≥йна ”крањна» було знову п≥дн¤то на сх≥дних земл¤х ”крањни «директор≥Їю» петлюр≥вськоњ ”Ќ–, а на зах≥дних Ц «ур¤дом» так званоњ «”Ќ–.

         ѕрикриваючись назвою «народноњ республ≥ки», петлюр≥вська директор≥¤ насамперед закликала на ”крањну англо-французьких окупант≥в Ц на зм≥ну розгромленим н≥мецьким, а ур¤д «”Ќ– також насамперед над≥слав до јнтанти свою м≥с≥ю з такими ж проханн¤ми.

         ћета украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в була одна: не допустити утвердженн¤ роб≥тничо-сел¤нськоњ влади на ”крањн≥. “а ж мета була ≥ у франко-англо-американських ≥мпер≥ал≥ст≥в.

         јнтанта вимагала в≥д нац≥онал≥стичних «проводир≥в» ”крањни т≥льки одного: гарантувати оборону ≥нтерес≥в найзаможн≥ших верств Ц кап≥тал≥ст≥в та пом≥щик≥в, ≥ тому настоювала на дом≥нуванн≥ «правих парт≥й» у нац≥онал≥стичному «ур¤д≥». «а це вона погоджувалась над≥слати петлюр≥вським бандам першокласне в≥йськове спор¤дженн¤: танки, гармати, кулемети, снар¤ди ≥ набоњ. ”крањнська контрреволюц≥¤ повинна була спор¤дити трьохсоттис¤чну «арм≥ю», ¤ка мала д≥¤ти в сп≥лц≥ з рос≥йською контрреволюц≥йною арм≥Їю ƒен≥к≥на проти –ад¤нськоњ –ос≥њ.

         Ќа допомогу рос≥йськ≥й та украњнськ≥й контрреволюц≥њ јнтанта послала ще й чималу окупац≥йну англо-франко-грецько-румунську арм≥ю.

         Ќац≥онал≥стичний «ур¤д» «самост≥йноњ» ”Ќ– за економ≥чним договором мав в≥ддати: вс≥ зал≥зниц≥ ”крањни на пТ¤тдес¤т рок≥в в конфес≥ю ‘ранц≥њ, вс≥ шахти, рудники ≥ заводи, що належали до того на ”крањн≥ англо-франко-бельг≥йським кап≥тал≥стам (а це було б≥льше половини украњнськоњ промисловост≥), у њх в≥чну недоторкану власн≥сть, борги царськоњ –ос≥њ, в т≥й частин≥ ¤ка припадала на ”крањну, сплатити золотом або нерухомим майном в≥дпов≥дно ур¤дам —Ўј, јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ.

          р≥м того, за договором пол≥тичним «ур¤д» ”Ќ– зр≥кавс¤ будь ¤коњ самост≥йноњ зовн≥шньоњ пол≥тики та ставив п≥д англо-французький контроль усю свою внутр≥шню пол≥тику, приймаючи французьке покровительство.

         ’оч англо-франко-американськ≥ ≥мпер≥ал≥сти ≥ встигли тимчасово загарбати ≥ потопити в кров≥ п≥вдень ”крањни (ќдеса, ћиколањв, ’ерсон), та були швидко вигнан≥ зв≥дти повсталим украњнським народом за допомогою ≥нших народ≥в колишньоњ царськоњ –ос≥њ, особливо рос≥йського народу, п≥д кер≥вництвом б≥льшовицькоњ парт≥њ на чол≥ з Ћен≥ним ≥ —тал≥ним.

         јнгло-франко-американськ≥ ≥мпер≥ал≥сти були тод≥ дуже перел¤кан≥ зм≥цненн¤м роб≥тничо-сел¤нськоњ влади в –ос≥њ та на ”крањн≥ ≥ вир≥шили спорудити в ™вроп≥  «сан≥тарний кордон» проти б≥льшовизму, утворивши м≥ж рад¤нськими республ≥ками ≥ крањнами «ах≥дноњ ™вропи р¤д др≥бних буржуазних держав.

         “ак в результат≥ ¬ерсальського договору була створена буржуазна ѕольща. ƒо складу ц≥Їњ новоствореноњ держави передавалис¤ також ≥ земл≥ «ах≥дноњ ”крањни, ≥ частина земель ”крањни —х≥дноњ Ц ¬олинь. ѕетлюр≥вськ≥ «самост≥йники» за ¬аршавським договором 1919 року сам≥ дали згоду на в≥дтин в≥д ”крањни њњ зах≥дних земель.

         «а тим же перед≥лом карти ™вропи англо-франко-американськ≥ ≥мпер≥ал≥сти пошматували зах≥дн≥ земл≥ ще дал≥ та под≥лили њх м≥ж ”горщиною, –умун≥Їю ≥ „ехословаччиною.

         ѕетлюр≥вським «самост≥йникам» та «злучникам» ≥ це не бол≥ло.

         ѓм бол≥ло одне: не допустити ≥снуванн¤ на ”крањн≥ рад¤нськоњ влади, зберегти владу кап≥тал≥ст≥в, пом≥щик≥в ≥ куркул≥в.

         “ому не дивно, що в 1920 роц≥, коли спор¤джен≥ англо-франко-американськими ≥мпер≥ал≥стами, рушили в загарбницький пох≥д на ”крањну б≥лопольськ≥ ≥нтервенц≥йн≥ арм≥њ ѕ≥лсудського та √аллера, петлюр≥вськ≥ «самост≥йники» гарцювали в обоз≥ польських ≥нтервент≥в, лили кров украњнського народу, кидали його п≥д ноги польським загарбникам: «завойовували» свою «самост≥йн≥сть» на потребу польського пана ≥ американського, англ≥йського та французького кап≥талу.

         “ак у  иЇв≥, захопленим петлюр≥вц¤ми, було вчинено криваву баню з тими хто не захот≥в признати њх влади. як св≥дчила сестра милосерд¤ ћар≥¤ Ќесторович, ¤ка робила у той час у кињвському шпиталю:  «ѕ≥сл¤ оволод≥нн¤м петлюр≥вц¤ми  иЇвом.  Ѕагато було вбито оф≥цер≥в, що перебували на л≥куванн≥ в госп≥тал¤х, складов≥ м≥сц¤ були буквально забит≥ оф≥церськими трупами... ..Ќа другий же день п≥сл¤ вторгненн¤ ѕетлюри мен≥ пов≥домили, що анатом≥чний театр на ‘ундукл≥Ївськ≥й вулиц≥ завалений трупами, Еще вноч≥ привезли туди 163 оф≥цера. √осподи, що ¤ побачила! Ќа столах у п'¤ти залах були складен≥ трупи жорстоко, по-зв≥р¤чому, злочинницьки, ≥зуверськи замучених! ∆одного розстр≥л¤ного або просто вбитого, усе Ч з≥ сл≥дами жахливих катувань. Ќа пост≥лах були калюж≥ кров≥, пройти не можна, ≥ майже у вс≥х голови в≥друбан≥, у багатьох залишалас¤ т≥льки ши¤ ≥з частиною п≥дбор≥дд¤, у де¤ких розпорот≥ животи. ¬сю н≥ч возили ц≥ трупи. “акого жаху ¤ не бачила нав≥ть у б≥льшовик≥в. Ѕачила б≥льше, багато б≥льше труп≥в, але таких закатованих не було!Е ƒе¤к≥ були ще жив≥, Ч допов≥дав сторож, Ч ще корчилис¤ отутЕ¬≥кна наш≥ виходили на вулицю. я пост≥йно бачила, ¤к ведуть заарештованих оф≥цер≥в...»

        –ад¤нський народ, керований парт≥Їю Ћен≥на ≥ —тал≥на, розгромив ≥ цих наймит≥в м≥жнародного кап≥талу ≥ на своњх визволених земл¤х почав широко зд≥йснювати перебудову житт¤ на соц≥ал≥стичних основах. ≤ т≥льки на в≥д≥рваних в≥д т≥ла ”крањни та переданих панськ≥й ѕольщ≥ англо-франко-американськими ≥мпер≥ал≥стами зах≥дних земл¤х польськ≥ пом≥щики створили дл¤ украњнських труд¤щих режим терору ≥ кривавоњ «пациф≥кац≥њ». √алицьк≥ украњнськ≥ куркул≥ та буржуаз≥¤ негайно ж почали сп≥лкуватис¤ з пом≥щиками та куркул¤ми польськими, а њх агентура Ц украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти Ц негайно ж п≥шла служити польському фашистському режиму ката ѕ≥лсудського. –азом з польськими буржуазними нац≥онал≥стами вони гнобили ≥ украњнських ≥ польських труд≥вник≥в, намагаючись пос≥¤ти м≥ж ними ворожнечу ≥ вс≥х разом застрахати «б≥льшовизмом».

          “а труд¤щ≥ ≥ на зах≥дних земл¤х ”крањни вже добре знали хижу натуру нац≥онал≥ст≥в, знали також ц≥ну теревен¤м про њх запроданську «самост≥йн≥сть» ≥, з презирством одвертаючись в≥д нац≥онал≥стичних п≥дступ≥в, давали нац≥онал≥стам одкоша.

           Ќенависть труд¤щих √аличини до нац≥онал≥ст≥в ¤скраво демонструють слова в≥домого в √аличин≥ украњнського письменника  ¬асил¤ —тефаника, адресован≥ ще у 1927 роц≥ до органу украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в Ц газети «ƒ≥ло»:

          «яке щаст¤, що наш мужик не слухаЇ вас, а маЇ св≥й розум, твердий ¤к той кулак, що п≥дкладаЇ п≥д голову зам≥сть подушки. ’то вам сказав що наше село п≥дписуЇтьс¤ п≥д вашими програмами та резолюц≥¤ми? ¬оно чуЇ носом через ус≥ перелази, що за вашими н≥би  масними словами ховаЇтьс¤ бажанн¤ знайти сп≥льну мову з польськими панами. ¬оно знаЇ, що, ¤к довго ≥снуватиме панська ѕольща, наш сел¤нин не одержить в≥д нењ земл≥. ј без земл≥ йому -- кам≥нь на шию ≥ просто в воду. «емл≥ йому не дасть ≥ не продасть н≥хто, а в≥н мусить сам соб≥ њњ вз¤ти. –еволюц≥¤ на велик≥й ”крањн≥ показала нам, коли ≥  ¤к це робитьс¤Е “а Їдина ”крањна, ¤ка ≥снуЇ у св≥т≥, створена не вашими зТњздами ≥ не вашими статт¤ми. ћи, мужики не боњмось б≥льшовик≥в, бо вс≥ ми б≥льшовики в душ≥Е»

         ”крањнськ≥ труд¤щ≥ п≥д панською ѕольщею жили мр≥Їю возТЇднатис¤ з мат≥рТю ”крањною ≥ перебудувати своЇ житт¤ на справедливих соц≥ал≥стичних основах. «а це вони гинули в тюрмах панськоњ ѕольщ≥. ј украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти з контрреволюц≥йних, нац≥онал≥стичних орган≥зац≥й ”Ќƒќ та ќ”Ќ, репетуючи знову про «самост≥йн≥сть» ”крањни, залюбки допомагали б≥лопольським фашистам «втихомирю- вати» та заливати кровТю украњнц≥в-галичан.

          оли ж у 1939 роц≥ в≥дбувс¤ цей величний, вимр≥¤ний украњнц¤ми по обидва береги «бруча ≥сторичний акт Ц зТЇднанн¤ сх≥дних ≥ зах≥дних земель ”крањни в лон≥ Їдиноњ ”–—– Ц ≥ весь трудовий украњнський народ гар¤че в≥тав цю велику под≥ю, украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти Ц з тим же лементом про «самост≥йну» ”крањну Ц виступили проти прагнень украњнського народу ≥ намагалис¤ диверс≥¤ми чинити оп≥р встановленню рад¤нськоњ влади в зах≥дних област¤х ”крањни. ¬они чинили оп≥р ≥ намагалис¤ з≥рвати утвердженн¤ суверенноњ державност≥ украњнського народу.

        “ака ц≥на була «самост≥йницьким» гаслам украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в. Ѕо њм бол≥ла не «самост≥йн≥сть» держави украњнського трудового народу, а «самост≥йн≥сть» визиску украњнських труд≥вник≥в на власну Ц пом≥щицьку та куркульську користь.

        “¤жк≥ злод≥¤нн¤ украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в п≥д час г≥тлер≥вськоњ окупац≥њ ”крањни загальнов≥дом≥Е

        Ќедарма народ саме в т≥ роки прозвав украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в  украњнсько-н≥мецькими нац≥онал≥стами, ¤к≥ в усьому старанно пильнували ≥нтереси н≥мецького ≥мпер≥ал≥зму. ¬они ретельно служили г≥тлер≥вському фашизму, цьому пр¤мому ≥ найпотворн≥шому ви¤ву н≥мецького та м≥жнародного кап≥талу, ≥ заповз¤то виконували його «програму» здобуванн¤ «життЇвого простору» дл¤ н≥мецькоњ «раси пан≥в», встановленн¤ на загарбаних просторах «нового пор¤дку» експлуатац≥њ труд¤щих, поверненн¤ народ≥в в рабство. ¬они з ус≥х сил намагались схилити украњнський народ перед ≥ноземним загарбником.

        —лужили «в≥рою ≥ правдою» г≥тлер≥вському фашизму вс≥ угрупуванн¤ украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в, ус≥ вони стали нац≥онал≥стами украњнсько-н≥мецькими Ц вс≥ т≥ «бандер≥вц≥, мельник≥вц≥ чи бульб≥вц≥».

        ¬ своЇму прислужуванн≥ г≥тлер≥вц¤м ус≥ вони були однаков≥ Ц ск≥льки б вони не доводили свою «одм≥нн≥сть», ск≥льки б вони не гризлис¤ м≥ж собою. «ќдм≥нн≥сть» пом≥ж тими р≥зними угрупованн¤ми в ц≥й купц≥ бандит≥в, в≥дщепенц≥в ≥ зрадник≥в украњнського народу була лише в тому, що перед цим, до нападу г≥тлер≥вськоњ Ќ≥меччини на –ад¤нський —оюз, вони служили р≥зним панам: хто Ц польським, хто Цугорським чи румунським, а хто був уже вислужений ≥ на давн≥й н≥мецьк≥й служб≥.

        “а з часу захопленн¤ √≥тлером влади в Ќ≥меччин≥, а особливо з початком г≥тлер≥вських агрес≥й у ™вроп≥, ц≥ зрадники украњнського народу вс≥ разом вливаютьс¤ в р≥чище г≥тлер≥вського фашизму, переймають г≥тлер≥вську «науку», в≥ддають себе п≥д руку √≥тлера ≥ стають до виконанн¤ його завойовницьких план≥в, д≥стаючи пр¤м≥ завданн¤ г≥тлер≥вськоњ розв≥дки та гестапо, зв≥дк≥л¤ одержували й в≥дпов≥дну платню.

         “ака ц≥на гаслу «самост≥йна ”крањна».

         —лужба украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в Ц оун≥вц≥в у г≥тлер≥вських «таЇмних канцел¤р≥¤х» п≥дтверджена документально. «окрема п≥дтверджено було њњ перед ус≥м людством на процес≥ головних воЇнних злочинц≥в у Ќюрнберз≥ у 1946 роц≥.

         ќсь що показав тод≥ св≥док, полонений полковник ≈рв≥н  Ўтольце, ¤кий був кер≥вником «другого в≥дд≥лу» г≥тлер≥вськоњ в≥йськовоњ розв≥дки јбвер-2, п≥дл¤гаючи генералов≥  Ћахузену, начальнику  в≥йськовоњ розв≥дки  г≥тлер≥вськоњ канцел¤р≥њ:

         «¬ наказ≥ генерал-майора ≈рв≥на  Ћахузена в звТ¤зку з готовим планом нападу г≥тлер≥вськоњ Ќ≥меччини на —–—– зазначалось, що з метою зд≥йсненн¤ блискавичного удару проти –ад¤нського —оюзу «другий в≥дд≥л» абверу при проведенн≥ п≥дривноњ роботи проти –ос≥њ повинен використати свою агентуру дл¤ розпалюванн¤ нац≥ональноњ ворожнеч≥ м≥ж народами –ад¤нського —оюзуЕ ¬иконуючи згадан≥ вказ≥вкиЕ, ¤ звТ¤завс¤ з украњнськими нац≥онал≥стами, що були на служб≥ у н≥мецькоњ розв≥дки, та ≥ншими учасниками нац≥онал≥стичних фашистських угрупувань, ¤ких залучив до виконанн¤ поставлених вище завдань. «окрема ¤ особисто дав вказ≥вку кер≥вникам украњнських нац≥онал≥ст≥в, агентам ћельнику (псевдо « онсул ѕерший») та Ѕандер≥ Ц орган≥зувати в≥дразу ж п≥сл¤ нападу Ќ≥меччини на –ад¤нський —оюз провокац≥йн≥ виступи на ”крањн≥ з метою п≥дриву найближчого тилу рад¤нських в≥йськ, а також дл¤ того, щоб переконати м≥жнародну громадську думку в тому, н≥би рад¤нський тил розвалюЇтьс¤».

        «Ќами був завербований кер≥вник украњнського нац≥онал≥стичного руху полковник петлюр≥вськоњ арм≥њ  оновалец, через ¤кого у ѕольщ≥, в област¤х «ах≥дноњ ”крањни, проводилис¤ терористичн≥ акти й диверс≥њ... Ќа початку 1938 року ¤ особисто одержав вказ≥вки в≥д адм≥рала  анариса про перемиканн¤ на¤вних агентур з≥ складу украњнських нац≥онал≥ст≥в на безпосередню роботу проти –ад¤нського —оюзу.  оновалец охоче погодивс¤ перемкнути частину нац≥онал≥стичного п≥дп≥лл¤ проти –ад¤нського —оюзу...
ƒл¤ збереженн¤ умов консп≥рац≥њ був завербований по його / оновальца/ рекомендац≥њ украњнський нац≥онал≥ст, ротм≥стр петлюр≥вськоњ арм≥њ ярий, п≥д кличкою « онсул-2», що використавс¤ нами ¤к агент-зв'¤зковий м≥ж нами й  оновальцем. ѕ≥сл¤ вбивства  оновальца украњнський нац≥онал≥стичний рух очолив полковник јндр≥й ћ≥рошник... Ќаприк≥нц≥ 1938 року або на початку 1939 року Ћахузену була орган≥зована зустр≥ч ≥з ћ≥рошником, п≥д час ¤коњ останн≥й був завербований ≥ одержав кличку « онсул» /п≥д час вербуванн¤ ¤ також був присутн≥й.../.»

         Еѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни з ѕольщею, Ќ≥меччина посилено готувалас¤ до в≥йни проти –ад¤нського —оюзу й тому по л≥н≥њ јбвера приймалис¤ м≥ри актив≥зац≥њ п≥дривноњ д≥¤льност≥, тому що т≥ заходи, ¤к≥ проводилис¤ через ћ≥рошника й ≥ншу агентуру, здавалис¤ недостатн≥ми. ” цих ц≥л¤х був завербований видний украњнський нац≥онал≥ст —тепан Ѕандера, що у ход≥ в≥йни був н≥мц¤ми зв≥льнений з в'¤зниц≥, куди в≥н був укладений польською владою...
       ’то вербував Ѕандеру Ц ¤ не пам'¤таю, але останн≥й на зв'¤зку складавс¤ в мене... ћною особисто в 1940 роц≥ приймалис¤ м≥ри до примиренн¤ ћ≥рошника з Ѕандерою з метою з≥мкненн¤ вс≥х украњнських нац≥онал≥ст≥в. ” л≥тку 1940 року мною був прийн¤тий Ѕандера, що у розмов≥ з≥ мною обвинуватив ћ≥рошника в пасивност≥, довод¤чи, що в≥н, Ѕандера, Ї обраним вождем украњнських нац≥онал≥ст≥в, однак дл¤ корист≥ справи в≥н прийме вс≥ м≥ри, щоб примиритис¤ з ћ≥рошником.
„ерез к≥лька дн≥в мною також був прийн¤тий ћ≥рошник, з ¤ким проводилас¤ аналог≥чна розмова. ћ≥рошник обвинуватив Ѕандеру в кар'Їризм≥, що в≥н своњми необдуманими д≥¤ми погубить п≥дп≥лл¤. ћ≥рошник об≥ц¤в прийн¤ти вс≥ м≥ри до примиренн¤ з Ѕандерою. ћ≥рошник ≥ Ѕандера зустр≥чалис¤, але п≥д час зустр≥ч≥ до примиренн¤ не прийшли, а навпаки, загострили взаЇмини.
        « нападом Ќ≥меччини на –ад¤нський —оюз Ѕандера актив≥зував рух, залучив на свою сторону особливо активну частину украњнських нац≥онал≥ст≥в ≥, по сут≥, витиснув ћ≥рошника з кер≥вництва...  анарис доручив мен≥ припинити зв'¤зок з Ѕандерою й, навпаки, на чол≥ нац≥онал≥ст≥в утримати ћ≥рошника. ƒл¤ розриву зв'¤зку з Ѕандерою був використаний факт, що останн≥й в 1940 роц≥, одержавши в≥д јбвера велику суму грошей дл¤ ф≥нансуванн¤ створеного п≥дп≥лл¤, намагавс¤ њх привласнити й перев≥в в один з≥ швейцарських банк≥в, зв≥дки вони нами були вилучен≥... ѕричому, такий же факт мав м≥сце й з ћ≥рошником».
/јрх.справа є 372, т.35, стор.138-142/.

         ƒругий св≥док -- лейтенант «јбверкоммандо-202» «≥гфр≥д ћюллер п≥д час допиту 19 вересн¤ 1946 року показав:   «” грудн≥ 1944 року √оловне  еруванн¤ н≥мецькоњ безпеки зв≥льнило з увТ¤зненн¤ —тепана Ѕандеру, в≥н одержав п≥д Ѕерл≥ном дачу в≥д в≥дд≥лу 4-д гестапо. Ѕандера з тих п≥р перебував п≥д персональним спостереженн¤м ≥ працював по вказ≥вках новопризначеного начальника в≥дд≥лу 4-ƒ оберштурмбанфюрера ¬ольфа. ” т≥м же м≥с¤ц≥ —тепан Ѕандера прибув у розпор¤дженн¤ «јбверкоммандо-202» у м.  рак≥в ≥ особисто ≥нструктував п≥дготовлену нами агентуру, що направл¤лась дл¤ зв'¤зку в штаб ”ѕј.
Ѕандера в моњй присутност≥ особисто ≥нструктував цих агент≥в ≥ передав через них у штаб ”ѕј наказ про актив≥зац≥ю роботи в тилу „ервоноњ јрм≥њ й налагодженн≥ регул¤рного зв'¤зку з «јбверкоммандо-202»... Ѕандера мав вказ≥вку ... з≥брати вс≥х украњнських нац≥онал≥ст≥в у район≥ Ѕерл≥на й оборон¤ти м≥сто в≥д наступаючих частин „ервоноњ јрм≥њ.
Ѕандера створив загони украњнських нац≥онал≥ст≥в, ¤к≥ д≥¤ли в склад≥ фольксштурма, а сам вт≥к. ¬≥н покинув дачу в≥дд≥лу 4-ƒ ≥ вињхав у м. ¬аймарк»
 /јрх. справа є 372, т.39, стор.132-137/.

     « омпетентн≥» ≥ вичерпн≥ ц≥ св≥дченн¤ зубр≥в г≥тлер≥вського шп≥онажу, диверс≥й та провокац≥й про завчасне готуванн¤ украњнських нац≥онал≥ст≥в до загарбанн¤ н≥мецькими фашистами ”крањни. ¬ своњх св≥дченн¤х вони т≥льки забули навести шпигунське «псевдо» ≥ —тепана Ѕандери, п≥д ¤ким той був зареЇстрований в н≥мецьк≥й розв≥дц≥: «—≥рий». “а, проте, це н≥мецьке «псевдо» кер≥вника украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в стало в≥домим з ≥нших документ≥в на тому ж Ќюрнберзькому процес≥.

        ¬каз≥вки г≥тлер≥вського командуванн¤ були негайно ж прийн¤т≥ оун≥вц¤ми до виконанн¤. јле провокац≥йн≥ п≥дступи оун≥вц≥в не дали н≥¤кого ефекту Ц населенн¤ вороже зустр≥ло фашистських загарбник≥в.

        ѕроте орган≥зац≥¤ украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в гар¤че в≥тала г≥тлер≥вських загарбник≥в, ¤к≥ вдерлись на ”крањну щоб повалити украњнську державн≥сть, утверджену рад¤нським ладом. ќсобливо гучну зустр≥ч фашистським розб≥йникам влаштували украњнсько-н≥мецьк≥ нац≥онал≥сти у Ћьвов≥. Ѕр¤жчали оун≥вськ≥ оркестри на –инку, виконуючи посп≥ль «ƒейчл¤нд, ƒейчл¤нд юбераллес» ≥ «ўе не вмерла ”крањна», на фон≥ жовто-блакитних прапор≥в ≥стерично лунали з балкону ратуш≥ промови оун≥вських «пров≥дник≥в» про потребу «д≥¤нн¤ п≥д проводом фюрера јдольфа √≥тлера», калатали дзвони по греко-католицьких церквах. ≤ в цей же час -- у ¤рах за ÷итаделлю, щойно орган≥зован≥ з бандит≥в-оун≥вц≥в пол≥ц≥йн≥ загони разом ≥з гестап≥вц¤ми розстр≥лювали червоноарм≥йц≥в та рад¤нських актив≥ст≥в льв≥вТ¤н.

        “ака була найперша «акц≥¤» украњнських «самост≥йник≥в».

        —л≥зьми украњнських матер≥в була залита ”крањна п≥д час г≥тлер≥вськоњ окупац≥њ. —ин≥в ≥ дочок украњнського, б≥лоруського ≥ рос≥йського народ≥в г≥тлер≥вськ≥ рабовласники гнали в неволю до фашистськоњ Ќ≥меччини Ц на т¤жкий каторжний труд, на знущанн¤ н≥мецьких куркул≥в та пом≥щик≥в, на жорстоку експлуатац≥ю по н≥мецьких фабриках ≥ заводах. –ад¤нськ≥ бранц≥ (раби) засуджувались фашистами на голод, нужду, хворобу ≥ мордуванн¤, а раз у раз ≥ люту смерть. —к≥льки наших р≥дних так ≥ не повернулос¤ до дому Ц л¤гли к≥стьми на чужин≥, замучен≥ н≥мецьким пом≥щицтвом та г≥тлер≥вськими охоронниками та њх пом≥чниками оун≥вц¤ми.

          јле украњнсько-н≥мецьк≥ нац≥онал≥сти випустили тод≥ свою мерзенну «в≥дозву до украњнського народу». ¬ т≥й «в≥дозв≥» вони закликали украњнську молодь, чолов≥к≥в та ж≥нок «добров≥льно» њхати до Ќ≥меччини ≥ «заступити н≥мц≥в Ц р≥льник≥в ≥ фабричних роб≥тник≥в, ¤к≥ покликан≥ до г≥тлер≥вськоњ арм≥њ». ≤ украњнсько-н≥мецьк≥ оун≥вськ≥ пол≥цањ погнали тод≥ на фашистську каторгу украњнських хлопц≥в та д≥вчат, украњнських хл≥бороб≥в ≥ роб≥тник≥в.

        ”крањнський труд¤щий народ не повинен н≥коли забувати, ¤кого гор¤ ≥ лиха завдав йому г≥тлер≥вський фашизм. ¬≥н мусить св¤то обер≥гати памТ¤ть про тих рад¤нських громад¤н, ¤к≥ закатован≥, спален≥ або з кулемет≥в постр≥л¤н≥ по вс≥й ”крањн≥. јкти надзвичайних ком≥с≥й по розсл≥дуванню злод≥¤нь г≥тлер≥вц≥в були широко опубл≥кован≥ у прес≥.  ровТю залили г≥тлер≥вц≥ п≥вденно-зах≥дн≥ област≥ –ос≥њ, ”крањну, Ѕ≥лорусь та ≥нш≥ тимчасово окупован≥ ними рад¤нськ≥ земл≥. ≤ завжди пом≥чниками в цьому чорному д≥л≥ були у них бандити-оун≥вц≥.

        “а оун≥вц≥ не т≥льки гуртувалис¤ в банди пол≥цањв ≥ карател≥в до послуг г≥тлер≥вц¤м, -- вони орган≥зували ≥ спец≥альне в≥йськове формуванн¤ дл¤ г≥тлер≥вськоњ загарбницькоњ на ”крањн≥ арм≥њ Ц див≥з≥ю «——-√аличина» та батальйони «Ќахт≥галь» та «–оланд».

        —пец≥альний батальйон јбверу «Ќахт≥галь» («—оловей») ≥мен≥ —. Ѕандери був сформований у березн≥-кв≥тн≥ 1941 року. ‘ормуванн¤ проходило в≥йськову п≥дготовку в Ќойгаммер≥ в склад≥ першого батальйону полку спец≥ального призначенн¤ «Ѕранденбург-800», ¤кий був п≥дпор¤дкований јбверу-2 (в≥дд≥л јбверу, що займавс¤ зд≥йсненн¤м диверс≥й у стан≥ противника). ѕол≥тичним кер≥вником батальйону був обер-лейтенант “еодор ќберлендер (професор  ен≥гсберзького ун≥верситету, спец≥ал≥ст з проблем —–—–), командиром батальйону з боку н≥мц≥в був обер-лейтенант јльбрехт ’ерцнер, командиром батальйону з боку украњнц≥в Ч кап≥тан –оман Ўухевич.

         «Ќахт≥галь» ≥ «–оланд» були не просто звичайними в≥йськовими формуванн¤ми в склад≥ ¬ермахту (нац≥онал≥сти називають њх «ƒружинами украњнських нац≥онал≥ст≥в», ƒ”Ќ), а формуванн¤ми јбверу спец≥ального призначенн¤ Ч дл¤ зд≥йсненн¤ диверс≥йних акц≥й в стан≥ противника. ƒл¤ ц≥Їњ мети вони ≥ проходили в≥йськову п≥дготовку в спец≥альних школах дл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ завдань. ™. ѕоб≥гущий, кер≥вник батальйону «–оланд», а пот≥м шуцманшафт-батальйону, в своњх спогадах так ≥ зазначаЇ, що завданн¤м загону було «вишукувати розробки совЇтських частин ≥ так забезпечувати зап≥лл¤Е».

         ≤стор≥¤ ж див≥з≥њ «——-√аличина», ц≥лком з≥браноњ ≥з украњнсько-фашистських ландскнехт≥в-куркул≥в загальнов≥дома: вона почала з розбою по селах на м≥ст≥ постою, невдовз≥ була розгромлена рад¤нськими в≥йськами ≥ рештки њњ г≥тлер≥вське командуванн¤ послало нести охоронну службу по г≥тлер≥вських концентрац≥йних таборах та таборах смерт≥.

         “ак «боролись» украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти за «самост≥йну» ”крањну.

          оли „ервона јрм≥¤ розгромила г≥тлер≥вськ≥ полчища ≥ рад¤нський народ здобув найвеличезн≥шу в ≥стор≥њ людства перемогу над фашизмом, а разом з г≥тлер≥вц¤ми були зметен≥ з лиц¤ рад¤нськоњ земл≥ ≥ њх пос≥паки -- украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти-«самост≥йники», то њх головний «проводир» —тепан Ѕандера разом з≥ своњми попл≥чниками подавс¤ до американськоњ зони окупац≥њ Ќ≥меччини. “ам в≥н був радо прийн¤тий, а рештки його розгромлених „ервоною јрм≥Їю оун≥вських банд роз≥йшлис¤ по л≥сах, поховалис¤ по схронах, ≥ др≥бними вовчими згра¤ми тероризували та  грабували мирне населенн¤, виконуючи вс≥ мерзенн≥ антинародн≥ ≥ антирад¤нськ≥ дорученн¤, ¤к≥ вони одержували в≥д «головного проводу» -- з американськоњ зони окупац≥њ Ќ≥меччини.

           –ештки розгромлених украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в п≥сл¤ цього з≥бралис¤ п≥д рукою американського ≥мпер≥ал≥зму ≥ з шкури пнулись щоб розлучити ≥ посварити украњнський народ з рос≥йським, ¤к≥ разом з ≥ншими народами мирно перетворювали свою землю ≥ своЇ житт¤ на соц≥ал≥стичних основах.

           ўе п≥сл¤ перемоги ∆овтневоњ революц≥њ в –ос≥њ ≥ на ”крањн≥, вигнан≥ з територ≥њ рад¤нських крањн р≥зн≥ б≥логвард≥йськ≥ та жовто-блакитн≥ нац≥онал≥стичн≥ «проводи» знайшли соб≥ притулок в  анад≥ ≥ —Ўј. —отн≥ ≥ тис¤ч≥ р≥зних «петлюр≥вських», «гетьманських», «зунр≥вських» та ≥нших нац≥онал≥стичних «д≥¤ч≥в», а то й ц≥л≥ «каб≥нети м≥н≥стр≥в», т≥каючи в≥д гн≥ву своњх народ≥в заб≥гли аж за океан. “ам п≥д крильцем американськоњ та канадськоњ ф≥нансовоњ реакц≥йноњ кл≥ки вони розгорнули свою антинародну д≥¤льн≥сть. –озпочали систематичну наклепницьку, провокац≥йну антирад¤нську ≥ контрреволюц≥йну пропаганду, намагаючись знайти соб≥ сп≥вчутт¤ серед канадськоњ ≥ американськоњ Ц украњнськоњ та рос≥йськоњ ем≥грац≥њ. «авоювати авторитет трудовоњ ем≥грац≥њ њм не пощастило, вплив њхн≥й був обмежений њх власними колами Ц а за дл¤ поставленоњ соб≥ мети вони п≥шли на послуги реакц≥йних заокеанських ур¤д≥в.

        ѕравл¤чи ф≥нансов≥ кл≥ки  анади ≥ —Ўј (¤к майбутн≥ члени-засновники Ќј“ќ) завжди розраховували на допомогу ц≥Їњ своЇњ агентури у боротьб≥ проти свого пролетар≥ату, бо украњнськ≥ та ≥нш≥ словТ¤нськ≥ роб≥тники-ем≥гранти складають значну частину основних кадр≥в канадського пролетар≥ату та сел¤нства, чимало њх ≥ на крупних п≥дприЇмствах п≥вноч≥ —Ўј (зокрема в ƒетройт≥ та Ќью-…орку).  “акож треба в≥дзначити що нац≥онал≥стичн≥ украњнськ≥ орган≥зац≥њ завжди мали велику п≥дтримку католицькоњ та греко-католицькоњ церкви, ват≥кан≥вськоњ резидентури в  анад≥ та в —Ўј.

         ¬они ще мали п≥дтримку з боку канадського ур¤ду, тому що той розраховував за допомогою украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в послабити орган≥зац≥њ украњнських труд≥вник≥в-ем≥грант≥в, ¤к представник≥в канадського пролетар≥ату, ¤кий в≥в боротьбу проти своњх канадських рабовласник≥в. «аходами реакц≥йного канадського ур¤ду на початку другоњ св≥товоњ в≥йни (в 1940 роц≥) демократичне ≥ прогресивне «“овариство украњнських роб≥тничо-фермерських будинк≥в» було розпущене, все майно його конф≥сковано ≥ значна частина цього майна передана украњнським реакц≥йним нац≥онал≥стичним орган≥зац≥¤м, численним назвами, одначе зовс≥м малочисленим к≥льк≥стю своњх член≥в.

         ќдначе канадськ≥ украњнц≥, саме Ц труд¤щ≥, роб≥тники та фермери вз¤ли широку участь у в≥йн≥ проти г≥тлер≥вського фашизму, ≥ чимало украњнських солдат у р¤дах американськоњ та англ≥йськоњ арм≥њ в≥дзначились ¤к хоробр≥ во¤ки. ”крањнськ≥ прогресивн≥ орган≥зац≥њ в час в≥йни подавали також допомогу Ц медикаментами, продуктами, грошима Ц арм≥¤м антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ. ≤ ур¤д  анади в звТ¤зку з цим змушений був послабити св≥й тиск на ц≥ прогресивн≥ украњнськ≥ орган≥зац≥њ ≥, зокрема знову дозволити «“овариство украњнських роб≥тничо-фермерських будинк≥в».

         “а проте т≥льки зак≥нчилась в≥йна, ур¤д  анади зайн¤в гостру антирад¤нську позиц≥ю, поруч з реакц≥йними ур¤дами —Ўј ≥ јнгл≥њ виступив проти будь-¤ких завоювань демократ≥њ ≥ пос≥в одне з видних м≥сць в ≥мпер≥ал≥стичному табор≥ та в кл≥ц≥ пал≥њв новоњ в≥йни. ”крањнськ≥ прогресивн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ на той час оформились у «“овариство обТЇднаних украњнц≥в канадц≥в», що охоплювало понад сто тис¤ч член≥в ≥ мало своњ в≥дд≥ленн¤ по вс≥х м≥стах  анади, негайно п≥сл¤ в≥йни знову п≥дпали п≥д ур¤довий тиск та пересл≥дуванн¤.

          Ќатом≥сть ¤кнайширшу п≥дтримку в≥д реакц≥йного ур¤ду  анади знову д≥стали нац≥онал≥стичн≥ украњнськ≥ орган≥зац≥њ, п≥дтримуван≥ ¬атиканом. ќрган≥зац≥њ ц≥ за роки п≥сл¤ в≥йни дещо п≥дсилились за рахунок припливу г≥тлер≥вських пос≥пак, оун≥вц≥в.

          “им часом, ¤к т≥льки «самост≥йницький» бандер≥вський пров≥д затишно влаштувавс¤ в «ах≥дн≥й Ќ≥меччин≥ п≥д крильцем в≥йськовоњ адм≥н≥страц≥њ —Ўј, в≥н негайно ж в≥др¤див своњх «посл≥в» до —Ўј та до јнгл≥њ ≥  анади. ƒо —Ўј власною персоною прибув один з «ч≥льних провод≥в» ќ”Ќ јндр≥Ївський. ƒо јнгл≥њ ≥  анади Ц колишн≥й голова ”Ќƒќ, а п≥сл¤ в≥йни голова ÷ѕ”Ќ (÷ентрального представництва украњнц≥в Ќ≥меччини) Ц ћудрий. ј сл≥дом за ним, на п≥дмогу -- ще й Їпископ ћстислав.

           «авданн¤м «посл≥в» було п≥дн¤ти на ноги всю нац≥онал≥стичну украњнську ем≥грац≥ю за океаном ≥ за њњ п≥дтримкою добиватис¤ допомоги в≥д ур¤д≥в —Ўј, јнгл≥њ та  анади. «ѕосли» украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в мали запевнити кл≥ки реакц≥йних правител≥в —Ўј, јнгл≥њ та  анади що украњно-н≥мецьк≥ нац≥онал≥сти зовс≥м просто ≥ дуже легко можуть перетворитис¤ на нац≥онал≥ст≥в украњно-американських, украњно-англ≥йських чи украњно-канадських, -- «спов≥датимуть» ¤кий завгодно нац≥онал≥зм, аби в≥н мав антирад¤нське, антикомун≥стичне спр¤муванн¤. ¬они мали довести що украњнський буржуазний нац≥онал≥зм в своњх настановах н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д американського космопол≥тизму ≥ може бути йому дуже корисний, бо теж ставить своЇю метою знищенн¤ суверенност≥ свого народу (та будь ¤кого ≥ншого), в≥дданн¤ украњнського народу на розправу американським (та будь ¤ким ≥ншим) загарбникам в ≥мТ¤ в≥дродженн¤ пануванн¤ украњнських (та будь ¤ких ≥нших) пом≥щик≥в та кап≥тал≥ст≥в (приклад Ц новий володар колишнього заводу « ривор≥жсталь» лондонський ≥ндус ћ≥тал ≥ т.д.). —ловом, що вони, украњнськ≥ буржуазн≥ нац≥онал≥сти Ї в≥рними слугами ≥мпер≥ал≥зму ≥ за милу душу ладн≥ стати найдог≥длив≥шими холу¤ми ≥мпер≥ал≥зму американського.

        «ѕослам», певна р≥ч, пощастило. јндр≥Ївський зовс≥м легко добивс¤ до американськоњ «—≥-јй-—≥» (÷–”), а через нењ Ц ≥ до м≥н≥стерства закордонних справ держдепартаменту —Ўј. ћудрий Ц до англ≥йськоњ «≤нтелл≥дженс серв≥с» та через нењ до м≥н≥стерства ≥ноземних справ јнгл≥њ. ј Їпископ ћстислав по дороз≥ до  анади встиг у ѕариж≥ зав≥тати до генерала ≈йзенхауера -- американський генерал та оун≥вський «пастир» обговорили сп≥льн≥ дл¤ служител≥в богов≥ в≥йни справи.

        ÷≥ «посли» договорились з ур¤дами —Ўј, јнгл≥њ та  анади ≥ без належних в≥рчих грамот: сл≥дом за њх прињздом —Ўј ≥  анада в≥дкрили двер≥ дл¤ «цв≥ту» оун≥вських «д≥¤ч≥в» ≥ дали дозв≥л на вТњзд на свою територ≥ю ≥ ≥ншим оун≥вським «блукачам» чином нижче Ц дл¤ комплектуванн¤ в —Ўј ≥  анад≥ загон≥в штрейкбрехер≥в, «робочоњ» пол≥ц≥њ та профсп≥лкових провокатор≥в. —аме  такими «силами» ≥ посилились за ц≥ п≥сл¤воЇнн≥ роки украњнськ≥ нац≥онал≥стичн≥ орган≥зац≥њ в  анад≥ ≥ —Ўј. „ислом њх стало надзвичайно багато, дарма що за цим числом, окр≥м «член≥в-засновник≥в» та ват≥кан≥вськоњ агентури, Ї лише к≥лька тис¤ч член≥в. “ак нин≥ «д≥ють» у  анад≥ орган≥зац≥њ украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в, захован≥ п≥д кабал≥стичними назвами т≥льки з самих л≥тер: Ѕ” , —” , —”ћ  та ≥нш≥, ¤к≥ вс≥ обТЇднан≥ в  ” , що означаЇ « ом≥тет украњнських канадц≥в».

         ¬ чому ж «д≥¤нн¤» цих з кабал≥стичними назвами орган≥зац≥й украњнських нац≥онал≥ст≥в у  анад≥? ¬с¤ њх «д≥¤льн≥сть» зводитьс¤ до того, що вони весь час свар¤тьс¤ м≥ж собою, н≥¤к не могуч≥ под≥лити от≥Їњ, властивоњ кожн≥й з назв, л≥тери «”», що знаменуЇ собою ”крањну, ¤коњ ц≥ запроданц≥ не мають, але ¤кою заповз¤то торгували все своЇ житт¤.

         «ƒ≥¤льн≥сть» њхн¤ поширюЇтьс¤ ≥ за меж≥  анади, бо канадський « ” »  перебуваЇ у пост≥йних роздорах ≥ чварах ≥з ”   (”крањнський канадський конгрес), що обТЇднуЇ на територ≥њ —Ўј вс≥ так≥ ж оун≥вськ≥, чимал≥ числом ≥ мал≥ к≥льк≥стю член≥в, орган≥зац≥њ, ¤к≥ теж пом≥ж собою весь час гризутьс¤, також не могуч≥ под≥лити оту л≥теру «”», ¤ка њм не належить ≥ н≥коли належати не буде, але ¤кою вони заповз¤то спекулюють перед американськими ≥мпер≥ал≥стами.

         —аме в цьому Ц у вислужуванн≥ перед американськими ≥мпер≥ал≥стами ≥ Ї весь справжн≥й сенс д≥¤льност≥ вс≥х цих мерзенних орган≥зац≥й украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в на територ≥њ  анади ≥ —Ўј, ¤коњ б вони маст≥ не були ≥ ¤кими б л≥терами не хрестили своЇ ≥мТ¤. ” вислужуванн≥ та виконанн≥ службових доручень в≥д ур¤д≥в  анади та —Ўј.  ј що так≥ дорученн¤ Ї ≥ що бандити-оун≥вц≥ потр≥бн≥ американським ≥мпер≥ал≥стам, про це св≥дчить насамперед саме ставленн¤ ур¤ду  анади ≥ насамперед ур¤ду —Ўј до вс≥х украњнських нац≥онал≥стичних орган≥зац≥й.

         «а фактами Ц недалеко ходити.

         ўе у к≥нц≥ 1949 року тод≥шн≥й президент —Ўј “румен (головний «герой» атомних бомбових удар≥в по ’≥рос≥м≥ ≥ Ќагасак≥) звернувс¤ з дружн≥м посланн¤м до украњнських буржуазних нац≥онал≥ст≥в. ” своЇму посланн≥ президент —Ўј зичив њм доброго здоровТ¤ та усп≥ху в д≥лах.  р≥м того в≥н вихвал¤в старанн¤ оун≥вц≥в подавати допомогу своњм «сп≥вв≥тчизникам» -- г≥тлер≥вським недобиткам, «блукачам»-оун≥вц¤м, ¤к≥ «перебувають у ™вроп≥», гостинно запрошуючи цей фашистський посл≥д гуртуватис¤ п≥д його американською рукою. ¬т≥м «прив≥тав» в≥н ц≥ рештки зрадник≥в ≥ запроданц≥в не лише словом а й доларом. Ѕо водночас ≥з «дружн≥м посланн¤м» “румена до украњнських нац≥онал≥ст≥в ƒержавний ƒепартамент —Ўј почав видавати на «потреби» украњнських нац≥онал≥ст≥в грошову субсид≥ю. ≤ ус≥ наступн≥ президенти —Ўј робили теж саме.

         Ќањвно б було думати що ц¤ грошова субсид≥¤ була видана лише на «розваги» купки в≥дщепенц≥в на американськ≥й земл≥ або на њх скажену антирад¤нську пропаганду та вихвал¤нн¤ американських ≥мпер≥ал≥ст≥в. Ќа антирад¤нськ≥ наклепи та вихвал¤нн¤ американського «способу житт¤» вони здатн≥ ≥ безкоштовно вислужуватись перед своњми американськими господар¤ми.

        јмериканськ≥ долари потекли в њх кишеню на б≥льш «серйозн≥» ≥ конкретн≥ справи.

        ≤з ста м≥льйон≥в долар≥в, визначених законом 1951 року про «взаЇмну безпеку» на ф≥нансуванн¤ шп≥онажу та диверс≥й проти —–—– та крањн народноњ демократ≥њ, в граф≥ видатк≥в держбюджету —Ўј на украњнський «ф≥л≥ал» було записано 38 м≥льйон≥в 675 тис¤ч долар≥в —Ўј.

        —ума ц¤, безперечно чимала, бо украњнськ≥ «сем≥нар≥њ» при ¬атикан≥  чи при католицьких монастир¤х по р≥зних крањнах, «школи диверсант≥в» у «ах≥дн≥й Ќ≥меччин≥ п≥д оп≥кою в≥йськовоњ адм≥н≥страц≥њ —Ўј  та аналог≥чн≥ школи в самих —Ўј ≥  анад≥ коштували таки копу грошей. Ќе менше грошей коштувало ≥ все те «спор¤дженн¤» -- в≥д воЇнних карт ≥ рац≥й  до бомб ≥ зброњ, ¤ке разом ≥з диверсантами перекидалось таЇмно через кордон до рад¤нськоњ ”крањни, ¤ка на той час була ще у склад≥ —–—–. ≤ не менше грошей коштувала орган≥зац≥¤ та п≥дготовка «кадр≥в» з кола украњно-американських нац≥онал≥ст≥в, ¤ких за пильною допомогою ватикан≥вськоњ резидентури (на сх≥дн≥й ”крањн≥ Ц це таЇмний агент ¬атикану, харк≥вський митрополит Ќикодим, та ≥зюмський Їпископ ќнуфр≥й) Ц виховували по вс≥х тих «орган≥зац≥¤х» з сакраментальною л≥терою «”» американськ≥ пал≥њ в≥йни ≥ на своњй власн≥й територ≥њ, за океаном.

         ¬атикан дбаЇ про «душу», ¬ашингтон дбаЇ про «т≥ло». ¬атикан в≥дпов≥даЇ за «≥деолог≥чну» частину «виховальноњ» програми, ¬ашингтон Ц за  матер≥ально-м≥л≥таристичну частину.

         “ак ≥ нин≥, на поповненн¤ гарматним мТ¤сом арм≥й пал≥њв новоњ в≥йни стають ц≥ недобитки украњнських буржуазно-нац≥онал≥стичних «самост≥йник≥в» у збройних конфл≥ктах на територ≥њ √руз≥њ, јбхаз≥њ, ѕ≥вденноњ ќсет≥њ, „ечн≥ ≥ т.д.

         ¬о≥стину ≥стор≥¤ гасла «самост≥йна ”крањна» -- це кривава ≥стор≥¤ зради ≥ запроданства. ≤ зараз ц¤ ≥деолог≥¤ пануЇ по вс≥й територ≥њ нин≥шньоњ «самост≥йноњ ”крањни» ¤к «державна».

                   —ьогодн≥ ц≥ паразити разом з  новими пом≥щиками, куркул¤ми й кап≥тал≥стами  сид¤ть у ст≥нах ¬ерховноњ –ади ”крањни, а так само м≥ських, районних ≥ с≥льських рад, торгують украњнською землею й безкарно продовжують морочити й обдирати украњнських труд¤щих. ÷им погромникам у њх «справ≥» сумл≥нно допомагають й ще замаскован≥ п≥д комун≥ст≥в «покращувател≥» кап≥тал≥стичноњ держави Ц т≥ переродженц≥, ¤к≥ п≥сл¤ контрреволюц≥йного троцьк≥стсько-бухар≥нського ≥мпер≥ал≥стичного перевороту («перевороту перших секретар≥в»), зд≥йсненого ’рущовим на XX з'њзд≥  ѕ–—, стали њх «попл≥чниками», ¤к≥ прот¤гом останн≥х 50-ти рок≥в двадц¤того стол≥тт¤ знищували соц≥ал≥зм у —–—– ,  дискредитували й деморал≥зували св≥товий комун≥стичний рух, руйнували –ад¤нський —оюз зсередини, аж до його повного знищенн¤ в 1991 роц≥, ¤к≥ прот¤гом останн≥х 20-ти рок≥в жодного разу не з'¤вл¤лис¤ в трудових колективах ≥ не проводили там н≥¤коњ п≥дготовчоњ революц≥йноњ роботи (тому втратили вс¤кий зв'¤зок з масами), але весь цей час справно просиджували  в парламент≥ й, обманюючи трудовий народ ”крањни,  ≥м≥тували там «боротьбу за соц≥ал≥зм», «намагаючись донести думку народу» до пом≥щик≥в, куркул≥в ≥ кап≥тал≥ст≥в. ÷е - зрадники роб≥тник≥в, нов≥ «попи гапони», спадкоЇмц≥ колишньоњ, п≥сл¤ XX з'њзду рев≥з≥он≥стськоњ  ѕ–— Ц фаб≥анц≥-опортун≥сти с≥моненк≥вц≥.

         ј украњнський трудовий народ мовчить н≥би то заснув. ≤ кожного разу, на виборах, наче зомб≥, обираЇ њх соб≥ на шию знову ≥ зновуЕ Ќав≥ть його задовольн¤Ї дол¤ бути скотами ≥ рабами у нових рабовласник≥в ≥ таку саму долю плебењв обираЇ дл¤ своњх д≥тей та онук≥в. ј щоб викинути њх ус≥х ≥з влади та установити свою владу Ц владу труд¤щих, у нього, мабуть духу не вистачаЇ.

√≥рко та образливо за такий народ, ¤кий в≥дказавс¤ в≥д боротьби за своЇ майбутнЇ та майбутнЇ своњх д≥тей сгубив свою г≥дн≥сть та дозволив себе так опустити, аж до ф≥зичного знищенн¤...

ќсь тому  ”крањна ≥ знаходитьс¤ на останньому м≥сц≥  у ™вроп≥ ≥ на сто сорок шостому у св≥т≥.

         Ћютий  2011 року.

—талкЇр

√остева¤ книга